1. Великий тлумачний словник сучасної мови

просурмити

просурми́ти

-млю, -миш; мн. просурмлять; док., перех. і неперех.

Док. до сурмити I.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. просурмити — просурми́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. просурмити — ПРОСУРМИ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. просурмля́ть; док., кого, що і без прям. дод. Док. до сурми́ти¹. [Покликач (просурмивши багато раз):] Вирок суду [Голоси:] Та цитьте! Дайте слухать! (Леся Українка); Разом із ор_?... Словник української мови у 20 томах
  3. просурмити — Просурмити, -млю, -миш гл. Протрубить. Словник української мови Грінченка