прохарамаркати

Прохарамаркати, -каю, -єш

гл. Прочесть, проговорить невнятно. Яку небудь молитву прохарамаркаю над мертвим і не покину його трупу. Стор. МПр. 22.

Значення в інших словниках

1. прохарамаркати — прохарама́ркати дієслово доконаного виду пробурмотіти зневажл.  Орфографічний словник української мови
2. прохарамаркати — див. сказати  Словник синонімів Вусика
3. прохарамаркати — -аю, -аєш, перех. і неперех., зневажл. Док. до харамаркати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. прохарамаркати — ПРОХАРАМА́РКАТИ, аю, аєш, що і без прям. дод., зневажл. Док. до харама́ркати. – Що буде, то буде! Коли оживе [Марко], буду йому товаришем, а ні – поховаю; усе ж таки хоч яку-небудь молитву прохарамаркаю над грішним (О. Стороженко).  Словник української мови у 20 томах
5. прохарамаркати — БУРМОТА́ТИ (БУРМОТІ́ТИ) (говорити тихо і невиразно, нерозбірливо), БУРКОТА́ТИ (БУРКОТІ́ТИ) розм., БУРЧА́ТИ розм., МИ́МРИТИ розм., ХАРАМА́РКАТИ (ХАМА́РКАТИ) розм. рідше; МУРМОТА́ТИ (МУРМОТІ́ТИ) розм., МУРКОТА́ТИ (МУРКОТІ́ТИ) розм., МУРЧА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови