прохарчування

Прохарчува́ння, -ня

с. Прокормленіе. Він живе аби день до вечора, дбаючи тільки для прохарчування свого. Левиц. І. (Правда 1868, 416).

Значення в інших словниках

1. прохарчування — прохарчува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. прохарчування — -я, с. 1》 Дія за знач. прохарчувати, прохарчовувати і прохарчуватися, прохарчовуватися. 2》 Те, чим харчуються; їжа.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прохарчування — ПРОХАРЧУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. прохарчува́ти і прохарчува́тися. Щодня кухарі різали воли та вівці на прохарчування цієї дикої, але гордовитої шляхетської орди (І.  Словник української мови у 20 томах