прохарчування

ПРОХАРЧУВА́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. прохарчува́ти і прохарчува́тися.

Щодня кухарі різали воли та вівці на прохарчування цієї дикої, але гордовитої шляхетської орди (І. Нечуй-Левицький);

Старий уже був Грицько Вересай і виходив на люди тільки теплої пори, та й то в базарний день, щоб заробити дещицю на прохарчування (Ф. Бурлака).

2. Те, чим харчуються; їжа.

Козаки залишилися звичайними селянами; Уряд не покрив навіть їх витратів на озброєння, умундирування й прохарчування (З наук. літ.);

Ця частина городян [плебейство] невпинно поповнювалась за рахунок обезземелених селян, що тікали від поміщицького гніту і шукали в містах роботу і прохарчування (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. прохарчування — прохарчува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. прохарчування — -я, с. 1》 Дія за знач. прохарчувати, прохарчовувати і прохарчуватися, прохарчовуватися. 2》 Те, чим харчуються; їжа.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прохарчування — Прохарчува́ння, -ня с. Прокормленіе. Він живе аби день до вечора, дбаючи тільки для прохарчування свого. Левиц. І. (Правда 1868, 416).  Словник української мови Грінченка