прохарчування
ПРОХАРЧУВА́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. прохарчува́ти і прохарчува́тися.
Щодня кухарі різали воли та вівці на прохарчування цієї дикої, але гордовитої шляхетської орди (І. Нечуй-Левицький);
Старий уже був Грицько Вересай і виходив на люди тільки теплої пори, та й то в базарний день, щоб заробити дещицю на прохарчування (Ф. Бурлака).
2. Те, чим харчуються; їжа.
Козаки залишилися звичайними селянами; Уряд не покрив навіть їх витратів на озброєння, умундирування й прохарчування (З наук. літ.);
Ця частина городян [плебейство] невпинно поповнювалась за рахунок обезземелених селян, що тікали від поміщицького гніту і шукали в містах роботу і прохарчування (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прохарчування — прохарчува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- прохарчування — -я, с. 1》 Дія за знач. прохарчувати, прохарчовувати і прохарчуватися, прохарчовуватися. 2》 Те, чим харчуються; їжа. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прохарчування — Прохарчува́ння, -ня с. Прокормленіе. Він живе аби день до вечора, дбаючи тільки для прохарчування свого. Левиц. І. (Правда 1868, 416). Словник української мови Грінченка