Значення в інших словниках

  1. прохарчування — прохарчува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. прохарчування — ПРОХАРЧУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. прохарчува́ти і прохарчува́тися. Щодня кухарі різали воли та вівці на прохарчування цієї дикої, але гордовитої шляхетської орди (І. Словник української мови у 20 томах
  3. прохарчування — Прохарчува́ння, -ня с. Прокормленіе. Він живе аби день до вечора, дбаючи тільки для прохарчування свого. Левиц. І. (Правда 1868, 416). Словник української мови Грінченка