прохарчування

Прохарчува́ння, -ня

с. Прокормленіе. Він живе аби день до вечора, дбаючи тільки для прохарчування свого. Левиц. І. (Правда 1868, 416).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прохарчування — прохарчува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. прохарчування — -я, с. 1》 Дія за знач. прохарчувати, прохарчовувати і прохарчуватися, прохарчовуватися. 2》 Те, чим харчуються; їжа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прохарчування — ПРОХАРЧУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. прохарчува́ти і прохарчува́тися. Щодня кухарі різали воли та вівці на прохарчування цієї дикої, але гордовитої шляхетської орди (І. Словник української мови у 20 томах