прохарчування
Прохарчува́ння, -ня
с. Прокормленіе. Він живе аби день до вечора, дбаючи тільки для прохарчування свого. Левиц. І. (Правда 1868, 416).
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прохарчування — прохарчува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- прохарчування — -я, с. 1》 Дія за знач. прохарчувати, прохарчовувати і прохарчуватися, прохарчовуватися. 2》 Те, чим харчуються; їжа. Великий тлумачний словник сучасної мови
- прохарчування — ПРОХАРЧУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. прохарчува́ти і прохарчува́тися. Щодня кухарі різали воли та вівці на прохарчування цієї дикої, але гордовитої шляхетської орди (І. Словник української мови у 20 томах