Словник української мови Грінченка

прохіра

Прохіра, -ри

об. Лукавый, хитрый, коварный человѣкъ или такое же животное. Прохіра лисиця. Білецк.-Нос., Приказки, кн. III., 77.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. прохіра — ПРОХІ́РА, и, ч., ж., розм., рідко. Хитра, лукава, підступна людина; пройдисвіт, пройда. * Образно. Прохіра-лисиця.  Словник української мови у 20 томах