прохіра

ПРОХІ́РА, и, ч., ж., розм., рідко.

Хитра, лукава, підступна людина; пройдисвіт, пройда.

* Образно. Прохіра-лисиця.

Значення в інших словниках

1. прохіра — Прохіра, -ри об. Лукавый, хитрый, коварный человѣкъ или такое же животное. Прохіра лисиця. Білецк.-Нос., Приказки, кн. III., 77.  Словник української мови Грінченка