прохіра
ПРОХІ́РА, и, ч., ж., розм., рідко.
Хитра, лукава, підступна людина; пройдисвіт, пройда.
* Образно. Прохіра-лисиця.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- прохіра — Прохіра, -ри об. Лукавый, хитрый, коварный человѣкъ или такое же животное. Прохіра лисиця. Білецк.-Нос., Приказки, кн. III., 77. Словник української мови Грінченка