1. Словник української мови у 20 томах

прохірний

ПРОХІ́РНИЙ, а, е, розм., рідко.

Хитрий, лукавий, підступний.

До їх підкралася лисиця, ізвісная [відома] прохірна ледащице (П. Білецьвкий-Носенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прохірний — -а, -е, діал. Хитрий, підступний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. прохірний — Прохірний, -а, -е Лукавый, хитрый, коварный. До їх підкралася лисиця, ізвісная прохірна ледащиця. Білецк.-Нос., Приказки, кн. XVI, 127. см. еще тамъ-же кн. IV, 95, кн. XI, 73. Словник української мови Грінченка