прохірний

Прохірний, -а, -е

Лукавый, хитрый, коварный. До їх підкралася лисиця, ізвісная прохірна ледащиця. Білецк.-Нос., Приказки, кн. XVI, 127. см. еще тамъ-же кн. IV, 95, кн. XI, 73.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прохірний — -а, -е, діал. Хитрий, підступний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. прохірний — ПРОХІ́РНИЙ, а, е, розм., рідко. Хитрий, лукавий, підступний. До їх підкралася лисиця, ізвісная [відома] прохірна ледащице (П. Білецьвкий-Носенко). Словник української мови у 20 томах