1. Словник української мови Грінченка

прохіра

Прохіра, -ри

об. Лукавый, хитрый, коварный человѣкъ или такое же животное. Прохіра лисиця. Білецк.-Нос., Приказки, кн. III., 77.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прохіра — ПРОХІ́РА, и, ч., ж., розм., рідко. Хитра, лукава, підступна людина; пройдисвіт, пройда. * Образно. Прохіра-лисиця. Словник української мови у 20 томах