прочолок

Прочіл, -чола, прочолок, -лка

м.

1) Передняя часть (хаты). Вх. Зн. 57.

2) Вершина горы. Желех.

---------------

Прочо́лок

см. прочіл.

Значення в інших словниках

1. прочолок — див. вершина  Словник синонімів Вусика
2. прочолок — див. прочіл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прочолок — ПРОЧО́ЛОК, лка, ч., діал. Те саме, що про́чіл.  Словник української мови у 20 томах