прочуняти

Прочунювати, -нюю, -єш

сов. в. прочуняти, -няю, -єш, гл.

1) Приходить, прійти въ себя.

2) Выздоравливать, выздоровѣть, оправиться отъ болѣзни. Пані почала прочунювати, їсть як слід і по хазяйству пройдеться. О. 1862. X. 15.

Значення в інших словниках

1. прочуняти — прочу́няти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прочуняти — -яю, -яєш, док., розм. Прийти до пам'яті. || Видужати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прочуняти — ПРОЧУ́НЯТИ, яю, яєш, док., розм. Прийти до памя'ті, опритомніти. Марія прочуняла з півсну-споминів, заломила руки та й кричала. – Діти мої, сини мої, де ваші кістки білі? (В.  Словник української мови у 20 томах
4. прочуняти — ВИДУ́ЖУВАТИ (ставати здоровим, відновлювати свої сили після хвороби, поранення тощо), ОДУ́ЖУВАТИ, ПОПРАВЛЯ́ТИСЯ, ОПРАВЛЯ́ТИСЯ, ВИЧУ́НЮВАТИ розм., ОЧУ́НЮВАТИ розм., ПРОЧУ́НЮВАТИ розм., ОКЛИ́ГУВАТИ розм., ВИЧУ́ХУВАТИСЯ фам., ВОСКРЕСА́ТИ жарт.  Словник синонімів української мови