прочуняти

прочу́няти

-яю, -яєш, док., розм.

Прийти до пам'яті.

|| Видужати.

Значення в інших словниках

1. прочуняти — прочу́няти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прочуняти — ПРОЧУ́НЯТИ, яю, яєш, док., розм. Прийти до памя'ті, опритомніти. Марія прочуняла з півсну-споминів, заломила руки та й кричала. – Діти мої, сини мої, де ваші кістки білі? (В.  Словник української мови у 20 томах
3. прочуняти — ВИДУ́ЖУВАТИ (ставати здоровим, відновлювати свої сили після хвороби, поранення тощо), ОДУ́ЖУВАТИ, ПОПРАВЛЯ́ТИСЯ, ОПРАВЛЯ́ТИСЯ, ВИЧУ́НЮВАТИ розм., ОЧУ́НЮВАТИ розм., ПРОЧУ́НЮВАТИ розм., ОКЛИ́ГУВАТИ розм., ВИЧУ́ХУВАТИСЯ фам., ВОСКРЕСА́ТИ жарт.  Словник синонімів української мови
4. прочуняти — Прочунювати, -нюю, -єш сов. в. прочуняти, -няю, -єш, гл. 1) Приходить, прійти въ себя. 2) Выздоравливать, выздоровѣть, оправиться отъ болѣзни. Пані почала прочунювати, їсть як слід і по хазяйству пройдеться. О. 1862. X. 15.  Словник української мови Грінченка