прут
Прут, -та
м. Хлыстъ, прутъ, розга. Грин. III. 657. Бог не карав прутом. Ном. № 53. Ой у лісі на горісі скаче птах по пруті. Чуб. V. 630. Зелізний прут. Грин. III. 657. ум. прутик, пруточок, прутчик. Прутчик... зламав. Млак. 103.
Словник української мови Грінченка