прут
РІ́ЗКА (зрізана або поламана тонка, гнучка гілка), ПРУТ, ХМИЗИ́НА, ХВОРОСТИ́НА, ДУБЕ́ЦЬ, ДУ́БЧИК розм., ХЛУДИ́НА розм.; ЛОЗИ́НА, ЛОЗА́ розм. (із стебла лози); ХЛИСТ (для верхової їзди, дресирування звірів тощо). Що із тебе, сухий дубе, Нічого не буде, А із мене, березини — Віники да різки (П. Чубинський); Била мене матуся Березовим прутом (пісня); Професор зосереджено щось креслив хмизиною по піску (О. Гончар); От уже клунок і хворостина від собак лежать на санчатах (М. Стельмах); Я мовчки одломив з верби молодий дубець — поганяти коня (Г. Косинка); Зломивши дубчика з кущів, Щоб півня добре стьобонути, Перехрестивсь він та й побрів (Я. Щоголів); Грицько, потрушуючи хлудиною, реготався (Панас Мирний); Мати взяла лозину й загнала свого хваленого хазяїна аж на піч (С. Чорнобривець); Панночка тим часом сіла на найближчу лавку і швидко-швидко збивала з-під ніг камінці хлистом (Леся Українка).
СТРИ́ЖЕНЬ (предмет видовженої форми, який є осьовою або опорною частиною чого-небудь; взагалі предмет такої форми), СТЕ́РЖЕНЬ рідше, ШПЕНЬ, ШПЕ́НИК, ШПЕНЬО́К (невеликий); ШПИ́ЛЬКА (цвях або болт без головки); СЕРДЕ́ЧНИК (стрижень, який є внутрішньою частиною чого-небудь або на який намотується, насаджується щось); ШТОК, ШТИР, ШТИФТ (металевий циліндричний стрижень); ШВОРІНЬ (ШКВО́РІНЬ рідше) (металевий або дерев'яний стрижень, що є віссю у возі); ПРУТ (тонкий, довгий металевий стрижень); ШПИЛЬ (загострений стрижень на будівлі). Обидва крюки зварювалися не поверхнево, а серцевиною, зчіпалися молекули з молекулами в самій глибині залізного стрижня (І. Сенченко); Бичок упевнено підійшов до рукомийника і став тикати тупим носом у стержень, підхоплюючи губами струмок холодної води (С. Журахович); Сердечник індукційної печі.
Словник синонімів української мови