прямцювати
Прямцювати, -цю́ю, -єш
гл. = прямувати 1, 2. Св. Л. 215, І не куди где він, а до них у ворота прямцює. Св. Л. 272.
Словник української мови ГрінченкаПрямцювати, -цю́ю, -єш
гл. = прямувати 1, 2. Св. Л. 215, І не куди где він, а до них у ворота прямцює. Св. Л. 272.
Словник української мови Грінченка