пугання

Пугання, -ня

с. Крикъ филина, также подражаніе ему у запорожцевъ. А хтось у вікно по-запорозьки: пугу! пугу! Жінки обидві так і затремтіли. Уже їм не впервинку було се низове пугання. К. ЧР. 244.

Значення в інших словниках

1. пугання — -я, с., рідко. Крики пугача або сича.  Великий тлумачний словник сучасної мови