пугання

пу́гання

-я, с., рідко.

Крики пугача або сича.

Значення в інших словниках

1. пугання — Пугання, -ня с. Крикъ филина, также подражаніе ему у запорожцевъ. А хтось у вікно по-запорозьки: пугу! пугу! Жінки обидві так і затремтіли. Уже їм не впервинку було се низове пугання. К. ЧР. 244.  Словник української мови Грінченка