пужално

Пужално, -на

с. Кнутовище. Рудч. Чп. 245. Іде чумак дорогою, на пужално й упірається. Рудч. Чп. 203.

Значення в інших словниках

1. пужално — пу́жално іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. пужално — див. держак  Словник синонімів Вусика
3. пужално — -а, с. Держак батога, пуги.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пужално — ПУ́ЖАЛНО, а, с. Рукоятка батога, пуги. Пропав батіг – пропадай і пужално! (прислів'я); Кайдаш .. побіг за волами, спиняв їх, бив пужалном по мордах, але важкі воли не могли здержати воза (І.  Словник української мови у 20 томах
5. пужално — ДЕРЖА́К (частина ручного інструмента, пристрою, зброї тощо, за яку їх тримають), РУ́ЧКА, РУКОЯ́ТКА, РУКОЯ́ТЬ, РУКІ́В'Я розм., ДЕ́РЖАЛНО розм., РА́ТИЩЕ заст., ДЕ́РЖАЛО діал.; ГРА́БЛИЩЕ, ГРАБЛИ́НА розм., ГРА́БЛИСЬКО розм.  Словник синонімів української мови
6. пужално — Пу́жално, -на, -ну; -жална, пу́жалн  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)