Словник української мови Грінченка

пужник

Пужник, -ка

м. раст. Turritis glabra L. ЗЮЗО. І. 139.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. пужник — пу́жник іменник чоловічого роду рослина  Орфографічний словник української мови
  2. пужник — -а, ч. Трав'яниста рослина родини хрестоцвітих із білими квітками.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пужник — ПУ́ЖНИК, а, ч. Трав'яниста рослина родини хрестоцвітих з білими квітками.  Словник української мови у 20 томах