пужник ПУ́ЖНИК, а, ч. Трав'яниста рослина родини хрестоцвітих з білими квітками. Словник української мови (СУМ-20)
Значення в інших словниках пужник — пу́жник іменник чоловічого роду рослина Орфографічний словник української мови пужник — -а, ч. Трав'яниста рослина родини хрестоцвітих із білими квітками. Великий тлумачний словник сучасної мови пужник — Пужник, -ка м. раст. Turritis glabra L. ЗЮЗО. І. 139. Словник української мови Грінченка