пужник

пу́жник

-а, ч.

Трав'яниста рослина родини хрестоцвітих із білими квітками.

Значення в інших словниках

1. пужник — пу́жник іменник чоловічого роду рослина  Орфографічний словник української мови
2. пужник — ПУ́ЖНИК, а, ч. Трав'яниста рослина родини хрестоцвітих з білими квітками.  Словник української мови у 20 томах
3. пужник — Пужник, -ка м. раст. Turritis glabra L. ЗЮЗО. І. 139.  Словник української мови Грінченка