Словник української мови Грінченка

пузце

Пузце, -ця́

с.

1) ум. отъ пузо.

2) Часть веретена. см. веретено 1.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. пузце — пузце́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. пузце — див. черево  Словник синонімів Вусика
  3. пузце — -я, с. Зменш.-пестл. до пузо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пузце — ПУЗЦЕ́, я́, с. Зменш. до пу́зо. – Уявляєш собі, який з мене був солдат? Вже тоді в мене було добре пузце, і фельдфебель упирався в нього коліном, показуючи, як треба затягувати ремінь... (Л.  Словник української мови у 20 томах
  5. пузце — Пузце́, -ця́, -цю́  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)