пузце
Пузце, -ця́
с.
1) ум. отъ пузо.
2) Часть веретена. см. веретено 1.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пузце — пузце́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- пузце — див. черево Словник синонімів Вусика
- пузце — -я, с. Зменш.-пестл. до пузо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пузце — ПУЗЦЕ́, я́, с. Зменш. до пу́зо. – Уявляєш собі, який з мене був солдат? Вже тоді в мене було добре пузце, і фельдфебель упирався в нього коліном, показуючи, як треба затягувати ремінь... (Л. Словник української мови у 20 томах
- пузце — Пузце́, -ця́, -цю́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)