пуцьверинок
Пу́цьверинок и пуцьверінок, -нка
м.
1) Неоперившійся птенецъ. Харьк. г. Вона драла по гніздах пуцьверінків. Стор. МПр. 29.
2) Маленькій ребенокъ. О, пуцьверинку Купидоне! Котл. Ен. І. 36.
Словник української мови ГрінченкаПу́цьверинок и пуцьверінок, -нка
м.
1) Неоперившійся птенецъ. Харьк. г. Вона драла по гніздах пуцьверінків. Стор. МПр. 29.
2) Маленькій ребенокъ. О, пуцьверинку Купидоне! Котл. Ен. І. 36.
Словник української мови Грінченка