пуцьнути

Пуцьнути, -ну, -неш

гл. Упасть, бухнуть.

Значення в інших словниках

1. пуцьнути — пу́цьнути дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. пуцьнути — -ну, -неш, док., розм. Швидко впасти; бухнутися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пуцьнути — ПУ́ЦЬНУТИ, ну, неш, док., розм. Швидко впасти; бухнутися. Старий сухорлявий турок.., ніби підкошений, пуцьнув на землю й про щось благав, киваючи головою на жінок та дітей (С. Добровольський).  Словник української мови у 20 томах