Орфографічний словник української мови

пуцьнути

пу́цьнути

дієслово доконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. пуцьнути — -ну, -неш, док., розм. Швидко впасти; бухнутися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пуцьнути — ПУ́ЦЬНУТИ, ну, неш, док., розм. Швидко впасти; бухнутися. Старий сухорлявий турок.., ніби підкошений, пуцьнув на землю й про щось благав, киваючи головою на жінок та дітей (С. Добровольський).  Словник української мови у 20 томах
  3. пуцьнути — Пуцьнути, -ну, -неш гл. Упасть, бухнуть.  Словник української мови Грінченка