пуцьвірінок

пу́цьвірінок 1

іменник чоловічого роду, істота

пташеня

розм.

пу́цьвірінок 2

іменник чоловічого роду, істота

про дитину

розм.

Значення в інших словниках

1. пуцьвірінок — пуцьвірінок (165) —хлопчисько; [MО,VI]  Словник з творів Івана Франка
2. пуцьвірінок — див. дитина  Словник синонімів Вусика
3. пуцьвірінок — див. пуцьверинок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пуцьвірінок — ПУ́ЦЬВІРІНОК, нка, ч., діал. 1. Безпере пташеня. Вона драла по гніздах пуцьвірінків (О. Стороженко); Схопивши черв'яка, зникала [пташка] з ним десь у хащі, де в затишному кубельці чекали жовтопухі пуцьвірінки (О. Донченко). 2. Маленька дитина.  Словник української мови у 20 томах
5. пуцьвірінок — МАЛЯ́ (маленька дитина; мала тварина), МАЛЕНЯ́ розм., ДИТИНЧА́ розм., ДИТЯ́ТКО пестл., ДИТИНЯ́ пестл., ПЕРВО́ЛІТОК розм., ГОЛОПУ́ЦЬОК (ГОЛОЦЮ́ЦЬОК) фам., ПУ́ЦЬВІРІНОК фам.; МАЛЮ́К розм., ДИТИ́НКА пестл., ЛЯ́ЛЯ розм., ЛЯ́ЛЬКА розм., КАРАПУ́З жарт.  Словник синонімів української мови