пхикати

Пхи́кати, -каю, -єш

гл. О ребенкѣ: тихо плакать, всхлипывая, хныча. Замовкло, не плаче, тілько пхика. Шевч.

Значення в інших словниках

1. пхикати — пхи́кати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пхикати — -аю, -аєш, недок. 1》 Тихо плакати. 2》 розм. Те саме, що пхекати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пхикати — ПХИ́КАТИ, аю, аєш, недок. 1. Тихо плакати, видаючи своєрідні плаксиві звуки. Дивились, молились Старі мої. А сердешне [дитя] Неначе благає: Випручало рученята .. і замовкло, Неначе не плаче, Тілько пхика (Т.  Словник української мови у 20 томах
4. пхикати — ПЛА́КАТИ (лити сльози з горя, від болю тощо), РЮ́МАТИ розм., РЮ́МСАТИ розм., СЛИ́НИТИ зневажл., НЮ́НИТИ зневажл., НЮ́НІ РОЗПУСКА́ТИ зневажл., СКВИ́РИТИ діал., СКВИ́РИТИСЯ діал.; РИДА́ТИ, РЕВІ́ТИ розм., РЕВТИ́ розм., ВИ́ТИ розм., РОЗЛИВА́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
5. пхикати — Пхи́нькати і пхи́кати, -каю, -каєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)