пхикання

Пхикання, -ня

с. Хныканье, всхлипываніе. Котл. Ен. IV. 61.

Значення в інших словниках

1. пхикання — пхи́кання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. пхикання — -я, с. Дія за знач. пхикати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пхикання — ПХИ́КАННЯ, я, с. Дія за знач. пхи́кати і звуки, утворювані цією дією. Коли жінки де замішались .. Та пхикання ще додадуть; Прощайсь навік тоді з порядком (І. Котляревський); – Як тілько не перестане, то ..  Словник української мови у 20 томах