підбріхувати

Підбрі́хувати, -хую, -єш

сов. в. підбрехати, -брешу, -шеш, гл. Привирать, приврать, помогать во враньѣ. Я буду починати брехати, а ти підбріхуй. Кв. І. 194. Там-той брехав, а ти підбріхуєш. Фр. Пр. 123.

Значення в інших словниках

1. підбріхувати — підбрі́хувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. підбріхувати — див. говорити; лестити; обманювати; піддобрюватися  Словник синонімів Вусика
3. підбріхувати — -ую, -уєш, недок., підбрехати, -брешу, -брешеш, док., розм. Додавати брехні в розповіді про кого-, що-небудь. || Допомагати кому-небудь брехати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. підбріхувати — ПІДБРІ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДБРЕХА́ТИ, брешу́, бре́шеш, док., розм. Додавати брехні в розповіді про кого-, що-небудь. Їй дуже друга невістка підбріхувала на Горпину (Грицько Григоренко); Не сховаєш в мішку шила, Враз цареві “доложили”...  Словник української мови у 20 томах
5. підбріхувати — Підбрі́хувати, -брі́хую, -брі́хуєш; підбреха́ти, -решу́, -ре́шеш, -ре́шуть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. підбріхувати — ПІДБРІ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДБРЕХА́ТИ, брешу́, бре́шеш, док., розм. Додавати брехні в розповіді про кого-, що-небудь. Їй дуже друга невістка підбріхувала на Горпину (Григ., Вибр.  Словник української мови в 11 томах