підбріхувати
ПІДБРІ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДБРЕХА́ТИ, брешу́, бре́шеш, док., розм.
Додавати брехні в розповіді про кого-, що-небудь.
Їй дуже друга невістка підбріхувала на Горпину (Грицько Григоренко);
Не сховаєш в мішку шила, Враз цареві “доложили”, Підбрехали ще ік тому (І. Манжура);
* Образно. Десь підбріхують сурми, весь час засмучуючи диригента (О. Довженко);
// Допомагати кому-небудь брехати.
– Я буду починати брехати, а ти підбріхуй (Г. Квітка-Основ'яненко).
Словник української мови (СУМ-20)