підгірок

Підгірок, -рка

м. Склонъ горы. Ой на горі, на підгірку сидів голуб з голубкою. Мет. 25.

Значення в інших словниках

1. підгірок — підгі́рок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. підгірок — -рка, ч. Те саме, що підгір'я.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підгірок — ПІДГІ́РОК, рка, ч. Те саме, що підгі́р'я. Лука махнув рукою ліворуч, на підгірок, який тягнувся за рядами тополь (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
4. підгірок — СХИЛ (похила, спадиста поверхня чого-небудь), УКІ́С (ВКІС), СПАД, У́ХИЛ, УЗБІ́ЧЧЯ, ОБОЧИНА, РОЗКА́Т рідше, ПОКА́Т (ПОКІ́Т) рідше, ЗБІЧ діал., ЗБІ́ЧЧЯ діал., СПО́ХІВ діал.; УЗГІ́Р'Я (ВЗГІ́Р'Я), ВІ́ДКИД діал.  Словник синонімів української мови
5. підгірок — ПІДГІ́РОК, рка, ч. Те саме, що підгі́р’я.  Словник української мови в 11 томах