Словник української мови у 20 томах

підгірок

ПІДГІ́РОК, рка, ч.

Те саме, що підгі́р'я.

Лука махнув рукою ліворуч, на підгірок, який тягнувся за рядами тополь (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. підгірок — підгі́рок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. підгірок — -рка, ч. Те саме, що підгір'я.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підгірок — СХИЛ (похила, спадиста поверхня чого-небудь), УКІ́С (ВКІС), СПАД, У́ХИЛ, УЗБІ́ЧЧЯ, ОБОЧИНА, РОЗКА́Т рідше, ПОКА́Т (ПОКІ́Т) рідше, ЗБІЧ діал., ЗБІ́ЧЧЯ діал., СПО́ХІВ діал.; УЗГІ́Р'Я (ВЗГІ́Р'Я), ВІ́ДКИД діал.  Словник синонімів української мови
  4. підгірок — ПІДГІ́РОК, рка, ч. Те саме, що підгі́р’я.  Словник української мови в 11 томах
  5. підгірок — Підгірок, -рка м. Склонъ горы. Ой на горі, на підгірку сидів голуб з голубкою. Мет. 25.  Словник української мови Грінченка