підкладати

Підклада́ти, -да́ю, -єш

сов. в. підкласти, -кладу, -де́ш, гл.

1) Подкладывать, подложить. А підклала білу ручку під головочку свою. Чуб. V. 433.

2) Подкладывать, подложить еще. Буде сіна підкладати, буде вівса підсипати, водицею напувати. Чуб. V. 942.

3) — руки кому, під ко́го. Помогать, помочь кому съ усердіемъ. Не туди він дивиться, щоб нам руки підкладати, а щоб нас у лабетах своїх держати. Г. Барв. 500.

Значення в інших словниках

1. підкладати — підклада́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підкладати — (під що) класти; (до чого) докладати; (потай) підкидати, підсувати; (міну під що) ІД. підміновувати що; дк. ПІДКЛАСТИ, (свиню) підсунути, ІД. піднести тертого хріну, зробити капость.  Словник синонімів Караванського
3. підкладати — див. мостити  Словник синонімів Вусика
4. підкладати — -аю, -аєш, недок., підкласти, -аду, -адеш, док., перех. і без додатка. 1》 Класти, поміщати під кого-, що-небудь або в середину чогось. 2》 що, чого. Класти, накладати додатково, ще трохи. 3》 Те саме, що підкидати 4). Підкладати дров.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. підкладати — ПІДКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДКЛА́СТИ, аду́, аде́ш, док., що і без дод. 1. Класти, поміщати під кого-, що-небудь або в середину чогось. Тільки оце стара було позіхне, Юрко вже й подушку підкладає їй під голову (І.  Словник української мови у 20 томах
6. підкладати — підклада́ти / підкла́сти вогню́ (хми́зу, дров і т. ін.). Підсилювати, розпалювати, збуджувати чимсь певне почуття, переживання, суперечку і т. ін. — Злодіїв, розкрадачів .. хочеш узяти під захист! — підкладає хмизу Степан Оксентійович (Ю. Мушкетик).  Фразеологічний словник української мови
7. підкладати — КЛА́СТИ (поміщати, розміщувати перев. у лежачому положенні), ЛОЖИ́ТИ рідко, ПОКЛАДА́ТИ заст.; СКЛАДА́ТИ, УКЛАДА́ТИ (ВКЛАДА́ТИ) (у певному порядку, в одному місці); ПІДКЛАДА́ТИ (додатково, ще трохи). — Док.  Словник синонімів української мови
8. підкладати — ПІДКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДКЛА́СТИ, аду́, аде́ш, док., перех. і без додатка. 1. Класти, поміщати під кого-, що-небудь або в середину чогось. Тільки оце стара було позіхне, Юрко вже й подушку підкладає їй під голову (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах