підмітати
Підміта́ти, -та́ю, -єш
гл. Подметать. Буду хату підмітати, малі діти колихати. Чуб. V. 833.
Словник української мови ГрінченкаПідміта́ти, -та́ю, -єш
гл. Подметать. Буду хату підмітати, малі діти колихати. Чуб. V. 833.
Словник української мови Грінченка