підніжжя

Підніжжя, -жя

с.

1) Подножье. І у підніжжя ії місяць дано. Чуб. III. 254.

2) Разножки между ножками стола. Шух. II. 99.

3) см. звіяшки. МУЕ. III. 14.

4) Подножка в ступі. Шух. І. 162.

Значення в інших словниках

1. підніжжя — (нижня частина чогось великого) основа, підвалина, (пам'ятника) постамент, цоколь, п'єдестал, (гори) підошва.  Словник синонімів Полюги
2. підніжжя — підні́жжя іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
3. підніжжя — (гори) підошва, стопа; (статуї) П'ЄДЕСТАЛ|Ь|; (приступка) підніжок.  Словник синонімів Караванського
4. підніжжя — -я, с. 1》 Нижня частина, основа чого-небудь високого; простір для якогось підвищення. 2》 Основа пам'ятника; п'єдестал. 3》 Підставка, що підтримує що-небудь або служить опорою для чогось. 4》 рідко. Те саме, що підніжок 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. підніжжя — ПІДНІ́ЖЖЯ, я, с. 1. Нижня частина, основа чого-небудь високого; простір для якогось підвищення. – Капітане, нам треба пороху! – закричав Закшицький до якогось ветерана з обвислим вусом і в високій рогатій шапці, що стояв при підніжжі барикади (І.  Словник української мови у 20 томах
6. підніжжя — ПІДНІ́ЖЖЯ (нижня частина чогось високого, розширений низ якогось підвищення), ОСНО́ВА, ПІДО́ШВА, СТОПА́ діал. (гори). Хвилі щохвилини зростали і з ревінням налітали на вузенький пляж біля підніжжя скель (З.  Словник синонімів української мови
7. підніжжя — Підні́жжя, -жжя, -жжю, -жжям  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. підніжжя — ПІДНІ́ЖЖЯ, я, с. 1. Нижня частина, основа чого-небудь високого; простір для якогось підвищення. — Капітане, нам треба пороху! — закричав Закшицький до якогось ветерана з обвислим вусом і в високій рогатій шапці...  Словник української мови в 11 томах