підніжжя —
підні́жжя іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
підніжжя —
-я, с. 1》 Нижня частина, основа чого-небудь високого; простір для якогось підвищення. 2》 Основа пам'ятника; п'єдестал. 3》 Підставка, що підтримує що-небудь або служить опорою для чогось. 4》 рідко. Те саме, що підніжок 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
підніжжя —
ПІДНІ́ЖЖЯ, я, с. 1. Нижня частина, основа чого-небудь високого; простір для якогось підвищення. – Капітане, нам треба пороху! – закричав Закшицький до якогось ветерана з обвислим вусом і в високій рогатій шапці, що стояв при підніжжі барикади (І.
Словник української мови у 20 томах
підніжжя —
ПІДНІ́ЖЖЯ (нижня частина чогось високого, розширений низ якогось підвищення), ОСНО́ВА, ПІДО́ШВА, СТОПА́ діал. (гори). Хвилі щохвилини зростали і з ревінням налітали на вузенький пляж біля підніжжя скель (З.
Словник синонімів української мови
підніжжя —
ПІДНІ́ЖЖЯ, я, с. 1. Нижня частина, основа чого-небудь високого; простір для якогось підвищення. — Капітане, нам треба пороху! — закричав Закшицький до якогось ветерана з обвислим вусом і в високій рогатій шапці...
Словник української мови в 11 томах
підніжжя —
Підніжжя, -жя с. 1) Подножье. І у підніжжя ії місяць дано. Чуб. III. 254. 2) Разножки между ножками стола. Шух. II. 99. 3) см. звіяшки. МУЕ. III. 14. 4) Подножка в ступі. Шух. І. 162.
Словник української мови Грінченка