підпертися

Підпіра́тися, -ра́юся, -єшся

сов. в. підпертися, -діпру́ся, -решся, гл. Подпираться, подпереться. Сіла я, підперлася, заплакала. Чуб. V. 3. Іде козак дубровою, шабелькою підпірається. Чуб. V. 196.

Значення в інших словниках

1. підпертися — підпе́ртися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підпертися — див. підпиратися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підпертися — ПІДПЕ́РТИСЯ див. підпира́тися.  Словник української мови у 20 томах
4. підпертися — ОБПИРА́ТИСЯ (ОПИРАТИСЯ) на що, об що (прихилятися до чого-небудь, переносячи на нього частину ваги свого тіла), СПИРА́ТИСЯ, УПИРА́ТИСЯ (ВПИРА́ТИСЯ) в що, ПІДПИРА́ТИСЯ чим рідше і на що, ЗЛЯГА́ТИ на що. — Док.  Словник синонімів української мови
5. підпертися — ПІДПЕ́РТИСЯ див. підпира́тися.  Словник української мови в 11 томах