підпідьомкати

Підпідьо́мкати, -каю, -єш

гл. Кричать (о перепелѣ). У долині недалечко підпідьомка перепелиця. Греб. 401.

Значення в інших словниках

1. підпідьомкати — підпідьо́мкати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підпідьомкати — див. підпадьомкати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підпідьомкати — ПІДПІДЬО́МКАТИ див. підпадьо́мкати.  Словник української мови у 20 томах
4. підпідьомкати — Підпідьо́мкати, -каю, -каєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. підпідьомкати — ПІДПІДЬО́МКАТИ див. підпадьо́мкати.  Словник української мови в 11 томах