підпікати

Підпіка́ти, -ка́ю, -єш

сов. в. підпекти́, -печу́, -че́ш, гл. Подпекать, подпечь; поджаривать, поджарить.

Значення в інших словниках

1. підпікати — підпіка́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. підпікати — -аю, -аєш, недок., підпекти, -ечу, -ечеш, док., розм. Добре прижарювати або пекти, припікати злегка чи додатково, також псувати надмірним випіканням.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підпікати — ПІДПІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДПЕКТИ́, ечу́, ече́ш, док.; що, розм. Добре прижарювати або пекти, припікати злегка чи додатково, також псувати надмірним випіканням. Підпекти хліб у печі; * У порівн.  Словник української мови у 20 томах
4. підпікати — Підпіка́ти, -піка́ю, -піка́єш; підпекти́, -печу́, -пече́ш; підпі́к, -пекла́, -пекли́; підпі́кши  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. підпікати — ПІДПІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДПЕКТИ́, ечу́, ече́ш, док., розм. Добре прижарювати або пекти, припікати злегка чи додатково, також псувати надмірним випіканням. Підпекти хліб у печі; *У порівн.  Словник української мови в 11 томах