підсліпий

Підсліпий, -а, -е

Подслѣповатый. Набріхано про дівку, що вона підсліпа, а вона дуже бачуча. Грин. І. 126.

Значення в інших словниках

1. підсліпий — підслі́пий прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. підсліпий — Підсліпуватий, сліпуватий; (- світло) тьмяний, неяскравий.  Словник синонімів Караванського
3. підсліпий — див. сліпий  Словник синонімів Вусика
4. підсліпий — -а, -е, рідко. Те саме, що підсліпуватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. підсліпий — ПІДСЛІ́ПИЙ, а, е, рідко. Те саме, що підслі́пуватий. Підсліпий дяк читає панахиду, хмурячись і розтягуючи слова (Панас Мирний); * Образно. Блимнув їм [плавцям] підсліпим оком Здалеку маяк (М. Старицький).  Словник української мови у 20 томах
6. підсліпий — СЛІПИ́Й (про людину, тварину або очі — який не бачить через пошкодження зору), НЕЗРЯ́ЧИЙ, НЕВИДЮ́ЧИЙ (НЕВИДЮ́ЩИЙ), ТЕ́МНИЙ (про людину); СЛІПОНАРО́ДЖЕНИЙ, СЛІПОРО́ДИЙ розм., СЛІПОРО́ДНИЙ розм., СЛІПОРОЖДЕ́ННИЙ заст., книжн.  Словник синонімів української мови
7. підсліпий — ПІДСЛІ́ПИЙ, а, е, рідко. Те саме, що підслі́пуватий. Підсліпий дяк читає панахиду, хмурячись і розтягуючи слова (Мирний, І, 1954, 328); *Образно. Блимнув їм [плавцям] підсліпим оком Здалеку маяк (Стар., Вибр., 1959, 127).  Словник української мови в 11 томах