підсліпий —
ПІДСЛІ́ПИЙ, а, е, рідко. Те саме, що підслі́пуватий. Підсліпий дяк читає панахиду, хмурячись і розтягуючи слова (Панас Мирний); * Образно. Блимнув їм [плавцям] підсліпим оком Здалеку маяк (М. Старицький).
Словник української мови у 20 томах
підсліпий —
СЛІПИ́Й (про людину, тварину або очі — який не бачить через пошкодження зору), НЕЗРЯ́ЧИЙ, НЕВИДЮ́ЧИЙ (НЕВИДЮ́ЩИЙ), ТЕ́МНИЙ (про людину); СЛІПОНАРО́ДЖЕНИЙ, СЛІПОРО́ДИЙ розм., СЛІПОРО́ДНИЙ розм., СЛІПОРОЖДЕ́ННИЙ заст., книжн.
Словник синонімів української мови
підсліпий —
ПІДСЛІ́ПИЙ, а, е, рідко. Те саме, що підслі́пуватий. Підсліпий дяк читає панахиду, хмурячись і розтягуючи слова (Мирний, І, 1954, 328); *Образно. Блимнув їм [плавцям] підсліпим оком Здалеку маяк (Стар., Вибр., 1959, 127).
Словник української мови в 11 томах
підсліпий —
Підсліпий, -а, -е Подслѣповатый. Набріхано про дівку, що вона підсліпа, а вона дуже бачуча. Грин. І. 126.
Словник української мови Грінченка