підсліпий
ПІДСЛІ́ПИЙ, а, е, рідко. Те саме, що підслі́пуватий.
Підсліпий дяк читає панахиду, хмурячись і розтягуючи слова (Мирний, І, 1954, 328);
*Образно. Блимнув їм [плавцям] підсліпим оком Здалеку маяк (Стар., Вибр., 1959, 127).
Словник української мови (СУМ-11)