Словник української мови Грінченка

підстрибнути

Підстрибнути

см. підстрибувати.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. підстрибнути — підстрибну́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. підстрибнути — -ну, -неш, док. Однокр. до підстрибувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підстрибнути — ПІДСТРИБНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до підстри́бувати. Далі засміявся [Семен], підстрибнув і тихенько, навшпиньках почав витанцьовувати (С. Васильченко); Крутнулась [Катерина] на каблучках, підстрибнула, мов м'ячик (М.  Словник української мови у 20 томах
  4. підстрибнути — ПІДСТРИ́БУВАТИ (трохи підніматися вгору від поштовхів, коливань тощо), ПІДСКА́КУВАТИ, ПІДПЛИ́ГУВАТИ, ПІДКИДА́ТИСЯ (ПІДКИ́ДУВАТИСЯ), ПІДЛІТА́ТИ, ПЛИГА́ТИ рідше, ГЕ́ЦАТИ (ГИ́ЦАТИ рідше) розм., ПІДВЕРГА́ТИСЯ діал. — Док.  Словник синонімів української мови
  5. підстрибнути — ПІДСТРИБНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до підстри́бувати. Далі засміявся [Семен], підстрибнув і тихенько, навшпиньках почав витанцьовувати (Вас., І, 1959, 327); Крутнулась [Катерина] на каблучках, підстрибнула, мов м’ячик (Руд.  Словник української мови в 11 томах