підстрибнути
ПІДСТРИБНУ́ТИ, ну́, не́ш, док.
Однокр. до підстри́бувати.
Далі засміявся [Семен], підстрибнув і тихенько, навшпиньках почав витанцьовувати (С. Васильченко);
Крутнулась [Катерина] на каблучках, підстрибнула, мов м'ячик (М. Руденко);
Грюкнув [Білоконь] кулаком по столу – підстрибнув хліб і ніж на піваршина (О. Довженко);
Він рвучко підстрибнув до гітлерівця, і той навіть зойкнути не встиг, як давкий кляп забив йому рота (В. Кучер).
Словник української мови (СУМ-20)