підсусідок

Підсусідок, -дка

м. Безземельный крестьянинъ, живущій въ чужомъ домѣ. Сим. 195 ( = хата.

175) см. сусіда 2.

Значення в інших словниках

1. підсусідок — -дка, ч. У дореволюційній Росії та в Україні – безземельний селянин, що проживав у чужому будинку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. підсусідок — ПІДСУСІ́ДОК, дка, ч. До 1917 р. в Україні – безземельний селянин, що проживав у чужому будинку. Недовго сидів Іван Уласович: забрав усіх з худобою, бо вони жили підсусідками, та й повіз до себе (О.  Словник української мови у 20 томах
3. підсусідок — ПІДСУСІ́ДОК, дка, чол. У дореволюційній Росії та на Україні — безземельний селянин, що проживав у чужому будинку. Недовго сидів Іван Уласович: забрав усіх з худобою, бо вони жили під сусідками, та й повіз до себе (Олекса Стороженко, I, 1957, 143)...  Словник української мови в 11 томах